Шпунти  це вироби найчастіше промислового виробництва, які застосовуються для створення всіляких огороджувальних та утримувальних конструкцій у всіх галузях будівництва.

Найчастіше шпунти бувають металевими гарячекатаними та холоднокатаними.

Класичним представником цього ряду є шпунт Ларсена.

Шпунт Ларсена  – металевий профіль з S, Z, L, Ω образною формою перерізу, що є довгим і вузьким жолобом з закругленими краями бічних стінок (пазами) або замками.

Шпунт Ларсена застосовується з 1910 року при будівництві причалів, нафтових терміналів, сховищ відходів, мостів, будівель, зміцненні берегів водойм, перешкоджаючи обповзанню ґрунту в котлован та затопленню обгородженої території.

Різновиди металевих та пластикових шпунтів

Шпунти поєднують між собою, створюючи шпунтові стінки.  

Шпунтові стінки є суцільними конструкціями, утвореними забитими в грунт дерев’яними, залізобетонними, сталевими або пластиковими шпунтовими палями. Служить така стінка стійкою водонепроникною перешкодою і утримує від обвалення ґрунт при зведенні конструкцій гідротехнічних споруд (причали, шлюзи, канали, хвилеломи, портові басейни тощо), а також для тимчасових огорож всіляких котлованів та траншів у період проведення будівельних робіт.

Приклади шпунтових стін, що огороджують

На фоні шпунтів з плоским профілем особливе місце займають шпунти трубчастого типу – металеві зварені і екструдовані полімерні. Вони були розроблені одночасно вітчизняними та іноземними інститутами з метою зменшення витрат матеріалів, праці та енергоресурсів при влаштуванні підпірних стін різних споруд з екрануючими та розвантажуючими елементами.

Профіль таких систем дозволяє комбінувати (об’єднувати) шпунти з традиційними бетонними, металевими або дерев’яними палями, отримуючи ефект синергії (взаємного посилення). Незважаючи на свою новизну, комбіновані системи підпірних шпунтових стін вже знайшли широке застосування на об’єктах цивільного, транспортного і гідротехнічного будівництва по всьому світу.

Численні програми розрахунків підпірних стін дозволяють визначити глибину забивання шпунтових паль, розміри анкерних пристроїв, оцінити місцеву стійкість та мінімальну глибину забивання шпунтових паль. Розрахунки на міцність дають можливість визначити зусилля в шпунтових палях, згинальні моменти при заданій глибині їх забивання і вибрати тип шпунтової палі за сортаментом. Специфічними для підпірних стін з комбінованих шпунтів є розрахунки визначення діаметра і товщини стінок сталевої труби, а також розрахунки замкових з’єднань і граничних в них зусиль, у тому числі на міцність, розрив і проникність.

Огородження із пластикових шпунтів

Для зменшення фільтрації через шпунтові стінки місця з’єднання окремих шпунтин вводять герметики або використовують спеціальні ущільнювачі. Крім цього, може бути комбіноване застосування шпунтів з металевими балками та трубами. 

Окремі шпунти занурюють у ґрунт дизельними молотами (копрамі) або віброзанурювачами вставляючи кожен наступний шпунт у відповідний паз попереднього, що забезпечує надійне кріплення між окремими шпунтинами і дозволяє їм працювати як єдина конструкція. Вибір методу занурення залежить від різновиду шпунта. Металеві шпунти (шпунт Ларсена) в більшості випадків забивають за допомогою дизельних копро, а для пластикових частіше використовується метод вдавлювання або віброзанурення.